Буває, моряки піймають альбатроса, Як заманеться їм розваги та забав.І дивиться на них король блакиті скоса -Він їхній корабель здалека проводжав.Ходити по дошках природа не навчила -Він присоромлений, хода його смішна.Волочаться за ним великі білі крила, Як весла по боках розбитого човна.Незграба немічний ступає клишоного;Прекрасний в небесах, а тут - як інвалід!..Той ляльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!Поет, як альбатрос - володар гроз і грому,Глузує з блискавиць, жадає висоти,Та, вигнаний з небес, на падолі земномуКрилатий велетень не має змоги йти
Гуру Песен