ти не бачиш очі мої ти забудеш наші мрії розказати не спіши поки є пиши пиши пиши підіймаюсь за тобою від думок старих луною слухаю твої слова я у них
а я а я а я а я жива
може січень не зумів вберегти тепло подій просто снігом залетів та й не зумів не іди ніколи до людей залишивши у собі старе памятаєш світ не злий ти у ньому свій