Цей білий сніг вже давно літає... І враження таке , що холод навіть не минає Чи це я марю ? А може мертвий ? Може сплю ? Але чому і досі на снігу зображено,що я тебе люблю?
Знаєш ,не памятаю навіть Коли в останнє я таке відчув... Щоб білий камінь, з чистого простого льоду мені віддав тепло І все до чього доторкнусь , чомусь відразу замерзало...
Квіти зівяли, які і так багато памятали Засохли, здається ще не все сказали... Нема різниці , вони вже мертві ...вперто Тримаю панацею на цю хвилю чисто та відверто
Скажи мені Богиня всіх небес, я не відстану... Чому боюся цього холоду і свого стану? Картин епох, де я її шукаю і марю Подаруй усмішку яку я так кохаю...
Приспів:
Не повернулася б зима... В вікно не стукала вона... І я без тебе просто так Не зможу далі жити.. Я повний , ситий літніх мрій... Та якшо хочеш йти , не стій... А я замерзну... Памятавши тільки голос твій...