Під прозорим склом, тисячі людей. Всі кудись біжать, зникають поміж тіней. Крок за кроком час, розвіє ,як пісок Серед моря стін, дим міських думок. Озирнутися на завтра…..
Я благаю! Не тримайте! Дайте волю! Випустіть життя…. Шквальним вітром. Вільним птахом. Поки ми є, не втратили себе.
Розділив нас світ, хто цар, а хто бідняк. Як завжди брехня, хтось думає за нас. Кожен день-це гра, одне слово вб’є мільйон. Ти ще не програв, не закінчилась війна.