він мовив \"ох Мері, у неї не так як всіх - у квітнику не троянди, а мушлі з морів? йдемо зі мною, там красуні на грядках виросли у ряд.\" схиливши голову, м'ягко засмиюсь відповідь * запізнився, боюсь, що квітка вже зів\"яла
З квітками в руках, як було зробити, перезапуск, ні шансу, ні паузи на магію, щоб знищити. і тінь слідом за мною з простягнутою рукою, але я збагнути не могла.
він промовив \"ох Мері, у неї не так як всіх - у квітнику не троянди, а мушлі з морів? йдемо зі мною, там красуні на грядках виросли у ряд.\" схиливши голову, м'ягко засмиюсь відповідь * запізнився, боюсь, що квітка вже зів\"яла
пелюстки кидаючи по нескінченній дорозі вниз, на полі битви залишив того, з ким друзями називались. може, він любив, адже за руку схопив, а ми збагнути не могли .
я мовив \"ох Мері, у неї не так як всіх - у квітнику не троянди, а мушлі з морів? залишся зі мною, адже не знаю, що буде з тобою\" у відповідь вони сміялись, в темряві губились. * ще трохи і зміни, я до добра так близький.
\"ох Мері, у неї не так як всіх - у квітнику не троянди, а мушлі з морів? не йди, залишся, не хочу красунею на грядці бути\". схиливши голову, м'яко прошепотіла у відповідь * зміни себе, шкодую я , що життя у квітки одне.