Слово не важить ні грамма,знову дама серця лиш черви дама, Попав у кому нова рана,але відчуття не те саме...
Там де дивні дзеркала, Всі же на середині зала но,осінь сезон,дощ у вікно , не сон, я бачу його,чи дзеркало це чи стікло, Крім мене самого немає в кімнаті нікого але як тоді так, В відображення вигляд тіла не мого але з грудей йде розмова - заговорила душа, Він назвався єдиним іменем титан , не то що левіафан, а то що мовчав коли давало час серце крикам, Молот в правій по лівій летять іскри, замість крові в венах ферем - нерви залізні, Звісно не пізно,тобі стати таким,ви різні,але воодночас єдине
Приспів :
І вот титан сам,він дав собі табу, вся красота скал подібна йому, Така проста але вообдночас цікава,світ скаже тобі то що не скажуть дзеркала.
2
Тепер подумай чи не бачив ти раніше титана, запікав собі рани всім чим попало, Коли дивився на стікло а не що за вікнами,бачив то як ми літали по при колір гами,так? Боц е ти сам себе створив сам процесс складний а ти забив, Тому навіть коли робили тобі всі зло зло зло,ти лиш на фотках бачив негатив, все як в кіно,люди одинакові тому і відображення не то, Бачиш їх кожен деньі всеодно бачиш все крізь них бо в середині пусто, в очі кажуть що ти кабріолет - немає даху, Дома не король а валет але не нищий рангом, Ти не потерпиш краху бо ти титан, У світі страху