Через княжі ворожнечі 2016 глуше (1894, Микола Чернявський)
Через княжі ворожнечі Постають негожі речі, – Брат бо брата дорікає: «Те моє і це!» – гукає. І взялись князі-владики Про мале, як про велике, Необачно розмовляти І незгоду накликати.
В колотнечах тих негожих Марнувався вік Даж-божих. А погані без одбою В Руську землю йшли війною. Гей, далеко сокіл вдався, Аж до моря домахався, Птиць б’ючи! А князів раті – … уже не воскресати...
Микола Чернявський – «Слово про похід Ігоря», 1894, Бахмут.
Микола Федорович Чернявський (1867–1938) – уродженець Торської Олексіївки (нині Шахове Добропільского району Донецької області), видавець першої української художньої книги на Донбасі «Донецькі сонети» (Бахмут, 1898 р.), громадський діяч періоду Української революції на Херсонщині, керівник «Просвіти», засновник товариства «Українська хата», початком діяльності якого стало проведення 25-тисячної маніфестації на підтримку Центральної Ради, після невдалих арештів 1929-го та 1932-го заарештований 1937-го і розстріляний 1938-го року за постановою Трійки УНКВС по Миколаївській області.
Слідча справа М. Ф. Чернявського 1937 р. починається з довідки, в якій зазначено: \"Следствием установлено, что Чернявский... активный украинско-шовинистический деятель. На протяжении продолжительного времени ведет борьбу с Соввластью за самостоятельность Украины. До последнего времени проводил антисоветскую работу... Выказывал недовольство по отношению к мероприятиям партии, правительства... В 1936 г. Чернявский выказывал свое недовольство по отношению к Советской власти, заявляя о том, что теперь писать свободно нельзя, а молодые советские писатели пишут только хвалебные сочинения о Соввласти, но о самой действительности никто не осмеливается написать\". Є у справі ряд й інших звинувачень: \"Как ближайший друг участника СВУ (Спілки Визволення України) профессора Ефремова Чернявский продолжительное время поддерживал письменную и личную связь с лигой писателей за границей, особенно с галицийскими писателями, среди которых Чернявский пользуется большим авторитетом\". А також: \"Будучи учителем украинской школы, Чернявский, оставаясь на позициях украинского национализма, до последнего времени воспитывал учащихся в националистическом буржуазном духе, протаскивая среди учащихся национал-шовинистическую литературу\".
Формально реабілітований по смерті Джугашвілі-Коби-Сталіна у 1955 роцi.