Пожухло почуття, мов листя.
Осіннє полум'я барвисте
Десь затухає, затихають звуки.
Які на дотик зараз твої руки?!
Які вуста тепер тебе цілують,
Як щиро і за що цінують,
І чи цінують взагалі?!.. Та годі!
Мені вже байдуже і байдуже природі.
Лише одне хотілося б додати,
Хоч ти не чуєш, але маєш знати:
Не осінь,-- це мої мінорні ноти
Останніх ледь помітних решт скорботи
За тим, що залишилося на спогад...
Як зараз ти я маю тільки здогад
І теплу ностальгічну біль як пам'ять,
Котра душі моєї більш не зранить!
(2009г.)
Anet Popova еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1