Не вперше,не востаннє(Anima and Phoenix prod.inst.Анюта Лемен)
Не вперше не востаннє серед прірви я стою Не вперше не востаннє по краю леза я іду Не вперше не востаннє я заповнюю цю тишину Не впреше не востаннє не вперше не востаннє
Прокололи серце голкою і знов ці свіжі рани Хоч наклали зразу шви та зруйнували плани Без поради залишили кинули в складну хвилину В цю годину коли серце моє так сумнівно билось Без гармонії відбивало стук не в тему Не встигало в крок за часом все збивалось з свого темпу Пульсація звучала так жахливо як мала секунда Піднімаючись у височінь втрачала смак вона відсутня Не має більше звуку цього все від нього будувалось Та основу стерли тому і все розпалось Серце пошматоване холодне вже як камінь Я вступила в пустоту у бій без правел Та не знала що залишусь лише тінню для всіх інших Більше так не хочу треба думати раніше Стою я серед прірви що тепер куди Про одне лиш прошу дай пропасти або збережи.
Не вперше не востаннє серед прірви я стою Не вперше не востаннє по краю леза я іду Не вперше не востаннє я заповнюю цю тишину Не впреше не востаннє не вперше не востаннє
В шістнадцять втрата Батька і скажіть де справедливість Де совість наших вчинків що диктує нашу милість Досить скільки можна в очах холодні сльози Стою перед могилою Дай відповідь Боже Для чого і кому від цього стало краще Залишилася одна у своїх снах та нізащо Не зневірюся в молитвах правди та проханнях сили Рими болю впали в потік вічності та рани так і не зажили Вони смертельні а біль під знаком безкінечність Безпосередність душі не входжу я в конкретність Божеволію стоя одна серед темного туману Драму свого серця я доношу без обману Серед провалу не вперше не востаннє я стою Не вперше не востаннє по краю леза я іду Не вперше не востаннє я заповнюю цю тишину Не вперше не востаннє не востаннє!!!
Не вперше не востаннє серед прірви я стою Не вперше не востаннє по краю леза я іду Не вперше не востаннє я заповнюю цю тишину Не впреше не востаннє не вперше не востаннє