У час призначений на це побачення Троянди ти принiс. Все зовнi начебто так само, як ранiш, Навколо плеще смiх, на вiях тане снiг, Ще мить - i ми чужими розiйдемось на вiк.
Зачекай, вона ще тут живе, моя любов, Сумна моя любов ще тут живе. Не зникай, ось моя рука, Ще хоч мить, зачекай.
Чи має значення - смiюсь, чи плачу я, Коли мовчить душа. I це побачення для нас - останнiй шанс, I де не чутно снiг на квiти мовчазнi, Та жоден з нас не може чомусь сказати “нi”.
Зачекай, вона ще тут живе, моя любов, Сумна моя любов ще тут живе. Не зникай, ось моя рука, Ще хоч мить, зачекай.
Я посумую, й перестану I вiд горя не згорю, Не втечеш вiд обiйм самоти. Те побачення останнє i останнiй дотик рук Будуть в серцi, доти, доки є ще ти.
Зачекай, вона ще тут живе, моя любов, Сумна моя любов ще тут живе. Не зникай, ось моя рука, Ще хоч мить, зачекай.
Зачекай, ще живе моя любов, Ще живе моя любов, Не зникай...