Аплодисменти! Ми повелись на фокус! Повірили в ілюзію речей, де ми - вороги. Втратили суть - для чого бути разом, Упав зв"язок, упали й ми в образи, Там зручно нам. Ап-аллей-ап! Нам провернули фокус! Ніхто із нас і не помітив, коли дім став чужим. Розбили світ на вигідні частини, І раптом стали обійми незручними всім, майже всім...
Все не так! Це обман! Ніхто перед небом не сам. Там, над полюсами нагорі, ми сім міліардів - як один! Все нетак! Це обман! Ніхто в цьому світі не сам. Там над полюсами в небесах, ми сім міліардів - це одна душа!
Такі часи, хтось має стати першим, Втерти носи надмінним і нестерпним нам! По рукам... Білий листок і посмішку на згадку, Лишити шанс почати все спочатку і довести...