Віє вітер, віє буйний!
ллються стрімко
Черемоша струни!
сонні хмари і тумани
мою душу в гори закликають!
Самотність наповнила серце ущерть,
і місяць у небі страждальний...
освітлює шлях до священних ущель,
де спокій дрімає прадавній...
Душі верховини,
нявки і чугайстри,
ясні блискавиці,
голоси мольфарів!
ведуть в високогір'я,
в лоно Чорногори!
Арідник!
владика гір!
царю градовий!
явись мені! (2)
Я присвячую себе тобі!
я обмиваю себе в колодязі мудрості твоєї!
я присягаю вогню вірному твоєму!
Дай пізнати скрижалю твою!
дай спити початок початків!
благослови мене, стань твердю моєю!
і веди до пробудження!
Aridnyk еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1