Мен суйдім аппак кусты, жаным жаралы куйде. Моногамия, мангі бір адамды суйдім Тусінбедім жаныннын алауларын Мен кеш тусіндім, журегінде анау барын
Менде крассовка, анада крузак Мен алып бермеген гулдерді, ол саган усынат Сагынып кейкездері, мен озінді тусінбедім Жанымды жалыктырсан, курсінбедім
Сезімді лактырсан, алып келдім Сагынып саргайып, озіне усынып едім Каламадын не шара, мен болды ундемеймін Ренжімеші, саган карап мулдем сойлемеймін
Мумкін жанын жаралы, неге кыйыла карадын Анау саган стенка емес, мен сені алып кашамын Бул махаббат, калып тасатын Бул сезімдер, сезімдерін жалгасатын ______________________________________
Кайырма: Жылуды таппадым, озге жаннан. Сагынып сары куздей мен, саргаяам. Армансын маган, жалгынсын сен маган. Армандар бір кун орындалар. ______________________________________ 2 Сенуден калган, махаббат деген затка Сезімімді кайтейін, шексіз саган кол узаткан Сулу жузінді кайтейін, журегім мын жылаткан Жылдарымды кайтейін, іздеп журіп коп унаткан
Жалгыз мені суйемін деп, біреумен сорысасын Бір екі кун сойлесіп, оныда умытарсын Сагындырмашы мені, отінемін корінбеші Кундіз ойымдасын, тунде тусімдеін
Ренжіме, мен озіме керектісін алам Мен сен алып кетем, ойткені кересін маган Мен сені сагындырам, мен сені жубатамын Ойткені махаббат, осылай басталады