я нагострив екскалібур, викував шолом, лати пошив десь та повсюду шпани вокзальної тоннами просто. тут батл кишить весь геть понурими клоунами, ніби трагічний цирк, та річ не в цім, бо багато хто лізе до репу за фрейдом, мікрофон - то фалічний символ
опонент підкований в ударі парубок, запаковує медалі в тару шмаркає, ниє, бубнить, шось. шо ви мені дали в пару то не воїн, то санчо панса паря воював хіба шо в танчиках сам не застібав жупан ше без мами, а вже майже панчер
і хай ше не паска, я, з твої ласки, викладу яйця на стіл бо як би не вдарявся об стіни, і шо би ти не писав - це відстій вбрався в шмаття зібрався в штати, але тягне за милю боратом я взяв твій шлак і в стократ зіжмакав, сократ зі шлангом - меліоратор
просто забудь про батли тобі ця висота не по росту, бо тут хробак ти скіки таких як ти, шо без краплі мозку метуть репак та мені колег не шкода, в мене нема їх, і як би не було, до мети я досапаю тихою сапою, чи галасливими вилами. олег ляшко
на такт і виховання я забив і хай зазвичай я не б'ю дітей та мета виправдовує засоби тому тікай нині судній день