А я шо? Я був дурний, як дуб, але треба ж і гальмувати Тепер от сижу на валізах, чекаю, куди пошле альма-матер В кишенях бабла нема, там тіки пошарпана гідність та ніж І попереду страшнувато, ніби то Варфоломіївська ніч
Всі плечі в воронах, які шепочуть "все одно це марно" Як не гаруй не стати за руль тобі, скіки би не слав ти емоцій кармі Кругом ж кристальні всі, а ти - толку від тебе, ніби на сотці з пальми Пропали в тебе зовсім гальма, в голові демони, ти асоціальний
Я в себе питав, ніби легінси, ледве відставши від жоп самих: Пекло з Каддафі й Хусейнами, чи небо з Ассанжами й Джобсами? Так весь вгруз, хоть наче і не часто я в сель прусь Тратячи час на пошуки втраченого часу - Марсель Пруст
Та роки не парять ніби-то берсеркер до моєї Вальгалли я йду шість Вроді не пан, в житті передер все тут та мене дивувала байдужість І поки ліниві малювали всевишніх на наскальних мазках Я все більше між них почуваюся лишнім як маскаль на Наскар
Але як інакше? Брате, проблема пер ментум Думати мішає шось, забрати би треба превентор Кайдани на стопах, позаду з лементом йде ментор Встань - і в Азкабан посадять, де ментом - дементор
Та доки ми будемо бідніпорогами лоби лупити, немов клопів Доки ми будемо бліднути і в тому винити гемоглобін Я поки сюди добирався цілий, мене по дорозі намокло пів Тече рукав та вроді меч у руках, аби не Дамоклів він
Та я замахався комусь доводити, шо нікому не винен і я на своєму місці Сам напахав це, як сточував водами пера, доки закидував я сувоями мій стіл Бо на мені стіки крові, якби в мене тріснув тромб, і я мабуть комуніст Бо я весь червоний, та без шевронів я бунту лобіст, доки бути мені з тим?
І мабуть навічно я буду закінчений люмпен і мізантроп Якшо не фінішну стрічку, візьму тоді лінча петлю я собі за трон І все зі мною. Тепер ви, хто зліва, хто справа Хоть злі ви, добра вам.