А ми все маскуємось під вид амеба Нашим очам за моніторами не видно неба Та відколи ти у тебе все вогонь жеврів в них Бо за баками та бородою той же мрійник
Хай час такий коли блат і мода на дим І часто тут малувата роль молодим Та всесвіт бінарний і все шо потрібно - просто вчасно замалювати ноль на один
Хай навколо здорові, як Колосс, колони Поміж них, думав, не виберусь ніколи з полону Мені би не було волі піти за мету до бою Та ніби то булавою гнав мене голос з колонок
І я затираю до дір сто раз прочитані вірші Пройде час і напишуться інші Скільки би не віддано війн, їх замінять нові Але шось піде навік, а шось залишиться вічним
Моїм бувальцям старіти просто рано Мені ж тринадцять і стіни в постерах Зберіг доки їх в старій нокії, І донині я ті пісні не постирав
Я всі промови, шо казали вуста ці ввібрав І кожне слово те в останній інстанції правильне Я з ними відправлюсь із ранцем у ніч десь І поїзд дістанеться на станції "Вічність"
приспів:
В долі брали ми ролі правильні Шоб не відбирати п'єдестали в інших Та лиця з платини, скільки платим ми Як себе не втратити і стати вічним