Місто як місто А люди як люди Ти вірив колись Що все ще буде Та час не чекає - час швидко минає І так день за днем, рік за роком спливає А ти все ще їдеш Куди - сам не знаєш Туди, де тебе ніхто не чекає Туди, де тебе ніхто не чекає
Включаєш 140 Гониш по трассі Все це життя - ілюзія щастя Так, подруг багато І друзів довкола Але так часто від них віє холодом І так хочеться зникнути десь за видноколом У світ де любов дорожче ніж золото Туди де любов дорожче ніж золото
Дорога вночі - сяйво вогнів А навкруги - світ міражів Світ в якому всі так само як ти Шукають любов і не можуть знайти Так, друзі є, та вони, як і ти Круті лише зовні, в серці - пусті Ну а подруги до тебе не мають діла Їм потрібний не ти... А лише твоє тіло І навіть не тіло - лиш окремі частки За масками киць - голодні вовки Вони про любов тобі ніжно співають Та в їхніх словах любові зовсім немає Та в їхніх словах любові зовсім немає
І так день за днем І ти майже досить Біль поступив - мов петля тебе душить Та ти мусиш встати І десь там іти Щось там чекати Так само як ти Все місто як місто Люди як люди Їх віра проста - що буде то буде Просто живи, час йде без вороття Та без любові - хіба це життя? Та без любові - хіба це життя?
А вдома чекає змучена мати Коли ти прийдеш - вона піде спати Що було з тобою - розстало мов дим Лиш головне - ти вернувся живим...