Потоки щастя наповнюють шприц Ще одна доза - і зімкнеться круг. Закипає кров - і легко так падати вверх На зламаних крилах. Знак неба в порожніх очах Й хор ангелів глушить Розпачливий матері крик Десь там внизу
Сирен плач, секунд біг Швидка мчить в глуху ніч Сухих губ фіолет. Зник пульс.
Мов клеймо, слабкості знак Отямся чмо! Будь мужиком блеать! Вівця! Де твоя воля? Не розкисай! Будь мужиком блеать! Життя, дано лиш раз! Вставай з колін! Будь мужиком блеать! Будь мужиком блеать! Будь мужиком блеать!
Злам, синдром відміни - озноб. Сам собі суддя, психоз і сором.
З минулим важко розвести мости. В кулаки згребти волю. Час не знає жалю, рани не гоїть: Біль старий - гострий мов голка.
Знов сниться сон- входить мати. В її очах гірка печаль. - Я завжди буду з тобою сину Мою могилу хоч зрідка прибирай....