Стадо сліпих, На все готових за гречку і хліб Женуть на марш.
Ідуть, несуть на скронях презирства знак. Гасла пусті харкають разом із кров'ю. Тіні Без імен Разом Всі кричать як один: Ми проти свободи!
На площі аншлаг Для овець Зі сцени кричить шансон Всміхається вождь Із трибун Плює на юрбу і йде Мовчать, не сміють глянути вверх. Їм не дано, в собі вбити рабів й змінити все!!!
Яка ціна? Життів пустих Без прав, без облич
Усі розійшлись Лиш один, Самотній старий поет Чорнилами сліз На землі залишив прощальний лист Я вірю в диво, І в стінах вічно крайніх хат Сталевий голос Розбудить волю до життя Сліпі прозріють, І буде скинутий тиран. І в новім свті Не буде місця для раба!