Приспів: З п'яних келиків вакханки злизують росу, Сподівайся, може, зранку щось та й принесу. Я навчу тебе мовчати - "ні" скажи словам. Справді, чом тобі не дати те, що візьмеш сам?
Ти заглядуєш в дзеркало, мов загнаний звір, Знову морщиш чоло і насуплюєш брови, Ти говориш собі: Нікому не вір! Особливо цій стер.. і карбується слово, І карбується крок, і по сходах наверх, І так хочеться бачити квартиру і дах. Але тут все спокійно, тут ніхто не помер, І ти, перехрестившись, тиснеш кнопку дзвінка. Ти заходиш в мій дім, мов в зміїне кубло, Ти не знаєш що буде дорога назад, Ти у кожній щілині вишукуєш зло, Аби вчасно втекти, прикриваючи зад!
Приспів.
Ти другий рік будуєш мур і на кістках ти зводиш стіни, А вранці все, що було тут перетворилось на руїни, Коли ти кажеш: "Ти прекрасна", то навіть день здається хворим, І дзекало мільйони раз вмить обертається на порох. У спробі обійняти ніч залишиться на пальцях сажа, Бо кожен раз безсмертну річ ти перетворюєш на ласус!