Люди, що були мертвими ціле життя створили для себе пустий і яскравий світ. Їх штучні рухи, думки і слова з'єднались в єдиний штучний потік. Вони ним наповнили душ пустоту Вони ним навчали власних дітей Мудрі слова, тихо сказані у темноту Тонули у дикому галасі хворих людей
І в цьому божевільному танці апоплексичному припадку цивілізації я хочу почути я хочу почути шелест крил метелика
Їхні кумири з масками замість обличь Усміхнені завжди, просили купляти хлам Частоти заповнили криком, і кожну... кожну мить Давали оцінку тому, що зветься життям.
І в цьому божевільному танці апоплексичному припадку цивілізації я хочу почути я хочу почути шелест крил метелика