На теренах твоєї душі,
У тенетах твоїх почуттів
Забагато білих птахів
І замало свободи для них.
У безодні твоїх очей
Залишаю частку себе,
Щоб в обіймах твоїх ночей
Знову міг я кохати тебе.
Відпусти білих птахів
І залиш серце на самоті,
Ти відчуєш, воно не пусте,
Воно сповнене спраги весни.
Я не зустрічав ніколи
І, мабуть, вже не зустріну
Стільки щирого кохання
У тобі одній єдиній.
Я заглиблююсь в безодню,
Підіймаюсь аж до неба,
Але й там не зустрічав
Ніколи кращої за тебе.
Відпусти білих птахів
І залиш серце на самоті,
Ти відчуєш, воно не пусте,
Воно сповнене спраги весни.
Bredberi (Бредбері) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1