Ти йдеш сама на проти ночі, І рукавом втираєш очі, Твій телефон в моїх думках, Віднині все буде не так. Довкола тиша ,ти сама, В твоїм вікні світла нема, Почувся голосно чийсь крик, І біль у серденьку притих.
Приспів: А це твоя душа кричить від болю, І за усе ти проклинаєш долю. Але не варто, ти чуєш? Ти зупинись... Ніхто не винен в тім, що двоє розійшлись.
В кімнаті тихо, а надворі Тріскочуть вогниками зорі, На вчинок твій своя причина, Та зрозумій ти тут не винна. Картатися повір не треба, Не треба сліз, жалю не треба. Нехай той крик вийде на волю, нехай душа не знає болю.
Приспів:
Не треба більше плакати, тобі не треба, І мучитися більше теж тобі не треба, Повір, ніхто у світі добре ще не знає, На кого, що в житті і ще і нас чекає, Повір, тобі ще доля усміхнеться, Від щастя серденько твоє іще заб'ється, Повір,від радості заплачеш, все буде добре, Ти от побачиш, ти от побачиш...