Тебе нема, у снах нема І день за два в журбі минає, Коли тебе у снах нема Я прокидаючись згораю. Мовчить у промені струна, Душа не споминах не грає, Я залишаючись один Без тебе долю не признаю.
Приспів: Пробач за сльози, що пекучими були, Коли за чварами нас доля обiймала, Пробач за весни, що для тебе не цвіли І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає Не знаю хто, але так праведно сказав: \"Любов останньою ніколи не буває\".
Як серце в роздумах болить Ніхто за мене не відчує, І тільки мить, щаслива мить Недолі рану залікує. Мовчить у промені струна, Душа не споминах не грає, Я залишаючись один Без тебе долю не признаю.
Приспів: Пробач за сльози, що пекучими були, Коли за чварами нас доля обiймала, Пробач за весни, що для тебе не цвіли І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає Не знаю хто, але так праведно сказав: \"Любов останньою ніколи не буває\".
Приспів: Пробач за сльози, що пекучими були, Коли за чварами нас доля обiймала, Пробач за весни, що для тебе не цвіли І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає Не знаю хто, але так праведно сказав: \"Любов останньою ніколи не буває\".