У пізній час дивлюсь на зорі.
Немає звістки та вони говорять.
Вони тримають свою історію сумну.
Вони чекають, коли я загляну.
Весь день, як карусель кружляє.
А я одну, одну лиш мить чекаю.
Коли удвох подивимось на небо,
коли воно підкаже як нам треба бути.
Пр
Сузір'я нам підкаже долю,
а колір неба - нашу волю.
Ця мить лиш тільки у ночі,
Лише тоді усе мовчить.
Я не бажаю.
Мій розум, як струна.
Поснули квіти,
поснули зорі і луна.
Коли з тобою про це удвох згадаємо.
Між нами кілометри - нам усе одно.
Промінь з покинутого краю.
Спогад, неначе я згораю.
Коли згадав, не знав як далі жити.
Та час пропав - минулого не відтворити.
Пр
Сузір'я нам підкаже долю,
а колір неба - нашу волю.
Ця мить лиш тільки у ночі,
Лише тоді усе мовчить.
Я не бажаю.
Мій розум, як струна.
Поснули квіти,
поснули зорі і луна.
Коли з тобою про це удвох згадаємо.
Між нами кілометри - нам усе одно.
Cage Of Reason еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1