Ти дарувала мені останній Подих твій холодний Я міг лишитись Годі слів пустих І яскравих ліхтарів Це все не схоже на нас останніх днів Слізьми писала мені свої Вірші,без ритму й слів Я відчував та не розумів Хотів залишити собі але Не встиг на потяг твій Пустий,кричав
Мовчала ти
Віддай мені свої крапки Над кожним І На склі лиши закінчення Всіх своїх Слів замало,щоб Зліпити речення зі Снів я бачу менше з кожним днем, Але так хотів Залишити собі це все Але не встиг На потяг твій Пустий кричав