Cassie Scarlett - Тому, хто носить срібний перстень | Текст песни

• Тексты песен
• Cassie Scarlett
• Тому, хто носить срібний перстень

заливаю кип'ятком своє змерзле від інею серце,
ховаю руки в кишені, щоб більше не відчувати,
як хтось ненароком
торкається так нестерпно,

на вулиці, в транспорті
лізе незграбними руками прямо між ребра
і вириває звідти по частинках
і без того розірване серце...

чай можна пити літрами,
тільки б очистити ним власну душу,
і більше не приймати від серця ліків,
що вже не один рік було кимось жорстоко скалічено.

а в світі так багато людей змучено,
вбито холодним відчаєм,
у кожного власне горе,
яке можна назвати вічністю.

хтось заїдає його багатотисячним шматком пирога,
інші заливають горлянку спиртом,
а хтось стрибнув з вікна - і людини нема,
або ж затягнув на шиї вузла...

а осінь життя малювала найкращими кольорами,
лилАся дощами й змивала тяжкі гріхи,
але так і не змила,
бо швидко скінчились дощі.

грішити всім нам судилось,
найголовніше вчасно прийти до тями,
попросити в Господа пробачення навіть за те,
що по суті ніхто не прощає.

і ця тяжка ніша впаде на землю,
відпустить душу летіти в небо,
і, знаєш, колись стане по-справжньому легко,
душа розцвіте тільки світлими кольорами.
_______
тануть в обіймах темні будинки твого міста,
я їх всі обіймаю, хоч ще ніколи там не була,
просто я їм по-білому заздрю:
вони бачать тебе, якщо не щодня,
то принаймні частіше, ніж тебе бачу я.