Вечір, вулиця і ти...Ледь горять у парку вогні. Ми з тобою одні у нашій рідній Зорі. Ми немов у казці, я король ти дама однієї масті Небо все в зірках,моя любов в твоїх руках. тримай її сильніше, кохай мене палкіше... Тишина, стукіт наших сердець... я знаю це не кінець погляд твоїхз очей, і я знову прометей незнаю що робити, незнаю куди діти я не вмію так любити, вибач за все що зробив просто я тебе любив, я на крилах летів і тебе загубив. Я неможу так дальше жити я неможу тебе не любити.... лише ти і я-наше життя... ніжне та вредне як дитя. Вечір,вулиця, вогні...ми з тобою вже не одні. Забула ти усе, за течією долі нас несе... Забула як добре було і кохання наше не витримало, це не мрія і не сни лети,моє кохання,лети,я відпускаю тебе,лети. Повертайся в мої сни.Кохання наше було не у віршах.... Кохання наше було у серцях.....