мабуть, це останній день коли життя в мені палає, фіаско - моїх прагнень замало часу, не вистачає...
Хочу дихати далі Не впасти у прірву Не треба медалей Всеодно вони зірвуть Коли не потрібен Не став просто м"ясом У цьому я винен Живу, а тим часом Брати помирають Бо хибним наказом Їх відправляють У пастку щоразу, Щоразу під кулі, Нераховані втрати Памятаю минуле Було солодко спати...
мабуть, це останній день коли життя в мені палає,
Не вдалося згадати За що ця розплата. Мав далі кричати помста за брата! Біль не в кістках А в серці напевно поламаний шлях та все це даремно...