Самотні вулиці. Порожні трамваї. Вогні нічного міста. Смак львівської кави. Нічна прохолода, не хочеться спати... Немає тебе... Я втомився шукати.
А ти, а ти... чи можеш кохання у серці нести? А ти, а ти... шукаєш щастя й не можеш знайти...
Стрімке відчуття. Холод по спині. Розгорнулось життя десь на половині. Ліхтар, жовте світло - м'яке, неяскраве... Падають краплі то зліва, то зправа.
А ти, а ти... чи можеш кохання у серці нести? А ти, а ти... шукаєш щастя й не можеш знайти... А ти, а ти... чи можеш кохання у серці нести? А ти, а ти... Тікаєш від себе й не можеш втекти!
Вітер шепотів у осіннім листі. Я тебе зустрів у Старому Місті. Твої очі неосяжно світлі, чисті як кришталь... Пригорнись до мене і скажи на вушко, де ж ти була так далеко, і так близько...? Нам до ранку залишилось зовсім трошки... Я тебе...
А ти, а ти... чи можеш кохання у серці нести? А ти, а ти... шукаєш щастя й не можеш знайти... А ти, а ти... чи можеш кохання у серці нести? А ти, а ти... Тікаєш від себе й не можеш втекти!