Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі нема... Я казав собі, ти забула...да...
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі мене нема... Я казав собі, ти забула...да...
[verse1]
І знову все знову... Але чому?.. Не знаю... Чи якась загадка?!... Яку пізно відгадаю, Ти хочеш, щоб я був... Але мене не любиш, А що робити мені?... Життя своє ти губиш! Тобі ніколи не було добре зі мною, я це знаю! Я не можу без тебе, і тебе кохаю! Але навіщо покохав, коли нема взаємності... Коли зі мною стільки не приємності... І всі моменти...Бога благав... Я хочу бути з нею! Вона моє кохання! І несусь я до неї..на радості і щасті! Тепер кажу ж собі! Знову почуття не якісні!
[chorus]
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі нема... Я казав собі, ти забула...да...
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що мене нема... Я казав собі, ти забула...да...
[verse2]
Якщо не хочеш бути поруч?! Ти мені скажи! Хоча навіщо казати, коли я знаю це сам... Коли заплутався... у сітях кохання А ти завжди є і будеш... Моїм бажанням! Хоча навіщо?!Тобі я це все кажу?! Коли хочеться вмерти, І більше не можу... Коли ти кохаєш іншого, для тебе я помер... Фінал не кращий, ти кинула мене...все!!! Бувай назавжди! Хочеш не пиши! Я просто відчув! Що не будеш ти... А я б міг...а я б все зробив! Не хочеш бути! Пробач мене ти!
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі мене нема... Я казав собі, ти забула...да...
[chorus]
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі нема... Я казав собі, ти забула...да...
Я казав собі, що мене забудеш... Я казав собі, що мене не почуєш... Я казав собі, що в душі мене нема... Я казав собі, ти забула...да...