сл. Микола Устиянович
Верховино, світку ти наш,
Гей, як у тебе тут мило,
Як ігри вод, приве тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Ой нема то краю-краю
Над ту Верховину,
То би мені погуляти
Хоч одну годину.
З верха на верх, а з бору на бір,
З легкою в серці думкою.
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє легінь до бою.
Є мене топір топір,
Ще й кована бляшка,
Не бояся того німця,
Ані того ляшка
Що то є нам Поділля край?
Нам Верховина - Поділля.
А бори - степ, ялиця - май.
А звіра голос - весіллє.
Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя вода.
Дівчинонько з Верховини,
Пишна твоя врода.
Chutir еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2