На папері я малюю Дивний світ, що так ціную, І в якому я живу. Фарби є, думки присутні, Є природа незабутня, Поряд з нею все життя іду
Намалювала для нього ніч, В темряві двоє щасливих облич. Мабуть я знала, що малювала. Любий, мене ти поклич.
Плаче осінь жовтим листям, Золоте вдягла намисто, Дощ з`явився ніби перший раз. Яке ж прекрасне моє місто: Спокійне, тихе, відносно чисте… Мені малювати вже час.
Намалювала для нього ніч, В темряві двоє щасливих облич. Мабуть я знала, що малювала. Любий, мене ти поклич.
На папері я малюю Дивний світ, що так ціную, І в якому я живу...