Уже моє серце нестримано тушить і без світла я не відчую тебе в темноті і без ефекту надалі в кімнаті ці стіни пусті і мені мені вже не побачити сну вже пора іти до дому не оглядаючись на зад і так всім всерівно як я іду не піднімаючи лиця часом буває що хочу щось розказати біжу розуміючи що дорога все таки без кінця і вже мене не зрозуміють як я я лиш калюжа яку будуть оминати все більше і без кінця часами мені також не найти себе у своїх власних думках можливо я веселий та це лиш на словах я залишився один пустота і сіре небо не старайтесь змінити мене я й так піду на дно
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1