Буває важко просто сказать «бувай»… Альбоми фото не замінять тебе… І жовтенькі шторки ліками від сліз мені не стануть.
І я сідаю коло вікна сама, Нитки шерстяні, скоро прийде зима… Жовті рукавички, що я в’яжу собі ліками від сліз не стануть мені.
Та я не хочу жити весь час – назад, Комаха справді сильний й відважний птах. В мене є садочок, в мене є зоря, в мене є усе, лиш тебе нема…
Та я не буду, та я не буду, та я не буду жити весь час – назад, Комаха справді, Комаха справді, Комаха справді Комаха справді - сильний птах. Жовтенькі шторки, чи рукавички, вони не стануть ліками від сліз – мені. Альбоми фото, альбоми фото мені ніколи не замінять тебе. Тебе… не замінять тебе, не замінять…
Та я не буду, та я не буду, та я не буду жити – назад. Комаха справді, Комаха справді, Комаха справді – сильний птах!