CrabelloPrima - Літо лишило тобі високу пшеницю (Сергiй Жадан) | Текст песни

• Тексты песен
• CrabelloPrima
• Літо лишило тобі високу пшеницю (Сергiй Жадан)

Літо лишило тобі високу пшеницю.
Літо минало, доки ти жила, ніби летіла.
Я знаю, для чого вони зберігали його плащаницю –
щоби завжди мати при собі обриси його тіла.

Я б теж, якби міг, зберігав твої простирадла,
рушники, якими ти обгортала своє волосся,
чужі сорочки, які ти довго перебирала,
і в яких дотепер твоє тепло збереглося.

Зберігав би книжки, яких ти колись торкалась,
перебирав би перечитану цю бібліотеку,
бачив би між окремими літерами і сторінками
твою зосередженість – одиноку і теплу.

Я розумію, що потім, колись, буде щось інше.
Ночі стануть порожніми, ранки тихими.
Але це повітря ніколи не буде таким, як раніше,
якщо ти до нього входила, якщо ти ним дихала.

І якщо потім, колись, когось охоплять сумніви,
і хтось западе в зневіру, втомиться чи відступиться,
я вивішу цю тканину, темну, як сутінки –
хай собі дивляться, хай дивуються.

Від того, чого нам усім бракує, немає ліків,
немає кордонів, немає іншого виходу.
Але подивіться на відбитки її гострих ліктів –
все було насправді, я нічого не вигадав.

Можете відчувати тепер, як німіє шкіра,
можете відступатись, можете падати.
Тому, хто боїться – потрібна віра.
Тому, хто любить – достатньо пам’яті.

CrabelloPrima еще тексты