[ace] знову на ранковий холод я виходжу з дому, про втому ноги вже забули по місцях знайомих, де живе моя любов і бро, і не один. і деколи ми тянемо по черзі дим. та менше з тим - думки: де й з ким зависнути на вечір, може чергове дежавю, а може щось нове ще... не знаю чи грітимуть її руки холодні, а може на самоті я залишуся сьогодні. прийду і допишу ще не дописаний куплет, та де там - муза шляється хуй зна де!.. і як завжди прийде, коли я вже спати іду. я знову писати почну, але завадить шум вітру в голові, бо більш нічого там немає... під думки про неї і цей біт я засинаю. крім вітру зараз більше нічого немає... думаю про тебе, біт грає, я засинаю.
[creepycrawl] часом люблю заліпнути та слухати шум, вібрації мембран не покидати я прошу… тоді не думаю, ідеями хоч новими кишу, без кіпішу, порушу тишу, в техніці ушу… як спокій розривав клич бойовий апачі, тому чекай віддачі брачо від козачих панчів, від дач до малих залів, фонять де мікрофони. холону, коли чую я бовтання балону. не з хоромів і не треба нам на голови корони. між трафіку колон, де дороги не холонуть. свистить вітер у вухах, в башні він гуля. в кишенях муляв дулю та в мізках не по нулях. і на зло сусідами нарубати в тло музла. з усмішкою на лиці, що в лиця злим на злам. ми не такі вже й трутні, просто труть нас будні, ще й вітер в голові і шум його попутній…