Імператори уперлись, Як барани, лбами, Чужі землі маркували Своїми гербами,
Всі народи споглядали Зі свого окопа, Як втрачає швидко розум Бабуся Європа.
Там на горі, на Маківці, Січові стояли Стрільці.
Сиві гори - обереги Для свого народу, Збирались Січовики В битву за свободу.
Наказали мені мати Збиратись в дорогу, Всі за мене помолились Батькові Сварогу.
Хлопці б’ються – не здаються, Йдуть до бою ще й сміються. Йдуть до бою, ще й співають, Навіть, коли помирають.
Гей, шіді-ріді-дам Смерті царським жовнярам! Гей, шіді-ріді дам, Шіді-ріді-Дана!
Гей, шіді-ріді-дам Залпом куль по ворогам! Гей, шіді-ріді дам, Шіді-ріді-Дана!
Крісам вже акомпанують файні скоростріли, Хлопці відповідно «тепло» москалів зустріли.
Кулі сіють шлях у вічність по Карпатських схилах, Зачіпають добровольців молодих і сивих.
Гнів гармат за річку видворя Орди ненаситного царя. Забирайтесь в царствіє своє! Хутко, Ваше благородіє!
Будуть вічно пам’ятати ті бої верхівки Маківка, Магура, Середниця, Татарівка, Славсько, Лавочне, Тарнавка, Грабівці, Рожанка, Головецько, Либохора, річка Головчанка.
Скільки раз доводилось мені обороняти, Від нових загарбників сивії Карпати!
Від нових і старих, вже давно знайомих Скільки полягти ще має хлопців невідомих?
Дай нам, наша Мати Слава, розуму і сили, Щоб нові великі війни нас не покосили!
Дай Перуне, Батько наш, стійкості, наснаги, Потребуємо Твоєї мужності й звитяги!
Дві імперії гриміли Громом над горами, Чужі землі маркували Своїми гербами,
Аби орди не топтали Землю твого роду, Будь готовим до повстання За свою свободу!