Одинока, як тінь
По стежках життя я блукала
І незнала
Куди вони ведуть
Та якось на перехресті
Мудреця я старого зустріла
І спитала
Про його шлях тут
Посміхнувся він щиро
За руку мене взяв
Із промінням в очах тихо сказав
"Ніщо не вічне тут
Безжалісно стрілки ідуть
Вогонь згорить і
Лід розстане.
Тож лови цю мить
Хай дух наб небокраєм летить
Поки мрія живе -
Душа не зів"яне..."
Ідучи далі
по дорозі
Забути слова ці не в змозі
Дивлячись по-новому на життя
Я кохала
І втрачала
На коліна упавши я знову вставала,
бо знала,
що це
єдиний мій шлях
І як час прийде мій
й поки буду жива
Памятатиму завжди його слова...
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1