(Александр Пономарёв) Назар Хассан: Він любить косити газони, Вона любить збирати квіти, Вячеслав Ефремов: Він не знає, де діти гроші, А у неї голодні діти.
Даниил Клягин: Вона встане і піде в місто, Щоб шукати нової долі, Вместе: А він полетить у далі, У нього своя неволя.
Вместе: Але він чекає на неї, Він чекає на неї, Він так давно чекає на неї, Чекає завжди.
Даниил Клягин: У нього кидають камінь, Бо не може він їх догнати, Назар Хассан: А для неї співають пісню, І готові життя чекати.
Вместе: У неї багато сонця, Подарованого батьками, Вячеслав Ефремов: А у нього сім'я – лиш небо, Він не знає своєї мами.
Вместе: Але він чекає на неї, Він чекає на неї, Він так давно чекає на неї, Даниил Клягин: Чекає завжди.
Назар Хассан: Очі знущаються з мене, Світ вони бачать химерним, Просто очі звикли дивитись лише на тебе, Бачити тільки тебе і твого порожній кімнаті, Де в цьому бідному світі тільки ми двоє багаті, Де тільки ти,тільки я, Де навіть тіней нема, Дотики губ,темнота,ночі де зайві слова, Я важко уявляю,як прокинуся завтра, Бо без тебе світ пустий і нічого не вартий.
Вместе: Він чекає на неї, Він чекає на неї, Він так давно чекає на неї, Вячеслав Ефремов: Чекає завжди.