Ти можеш бачити, тільки ти, тільки ти бантики в дзеркалах чути плюскіт води за вікном і у ванній Чекати на неї, варячи їй каву, збираючи для неї осіннє листя, осіннє листя...
ліпити її з глини, що раз краще кожну деталь обдурений думками, що раз глибше, мов два дзеркала навколи і нарешті скрізна ти є ти її ненавидиш