/2016/ Через смайлик на запотівшому вікні☺ (муз. Roberto Cacciapaglia)
Через смайлик на запотівшому вікні
Крізь промінь світла треба побачити тепло, Усе прокидається, навіть, коли спить твоя фантазія, І на мокрому вікні, на посмішці усе ще не стекло, Я дивлюсь в світ, через смайлик на вікні - моя ілюзія.
В житті треба посміхатись і йти вперед, І навіть якщо смайлик розтечеться, намалюй іще один;-) І не потрібно кожен раз вигадувати велосипед, Хто зна, скільки ще залишилось тобі годин.
Бог дав життя, не для того, щоб плакати, яке воно погане. Кожен лише мріями життя торкається, І побачиш - в тобі зло колись розтане, Але чи не запізно в серці все стискається?..
Хтось, бігши - спотикається, хтось іще не падав... Хтось мовчки йде, а хтось взагалі не йде... А хтось усе це просто збоку розглядав, Таке воно життя, де долі пересікаються, де-не-де...
Кожен день настає і кожен чекає лише добро, Яке намагаєшся побачити через своє вікно... А люди далі обминають все, немов в метро, Біжи, не оминаючи усіх життя в кіно...
І зранку, їдучи в маршрутці, ти посміхнись, Намалюй цей смайлик на вікні, в душі... Ти просто як таблетка - розчинись, Ти не падай духом, як ось ці дощі...
Ти своїм малюнком подаруй надію, Може, для когось останній цей вже день... А може, я не все на світі розумію, Та спробуй побачити життя не як мішень!
Через смайлик усе таке живе... Себе заставити потрібно хоча б ще раз: Якщо повіриш в себе - усе на світі заживе.. І ще одне прошу - не тримай образ...