Dales Kas - 05_Холод. Весна. Навіяло... (муз. Max Richter) | Текст песни

• Тексты песен
• Dales Kas
• 05_Холод. Весна. Навіяло... (муз. Max Richter)

Холод. Весна. Навіяло...

Вечір... Пора, коли очі змушують бачити вись.
Дим котлів танцював танець самотніх дискотек,
Які, читаючи думки - у теплі розчинялись...
І лише зухвалий мороз мав право на флешбек.

Будинки бачили сон і стояли непорушно,
Приймаючи пориви вітру, втрачаючи віру,
Такі холодні ззовні, мовчали бездушно!
Ковтаючи людей - були подібні звіру...

Хмари, як діти неба, грались, біжучи кудись.
Зорі просто спостерігали із цієї блакиті,
Віддаючи шану молодим - здіймались ввись.
І місяць велично показував дороги закриті...

Які були в болоті, та мріяли про одяг зі снігу.
Та рання весна цього року не грала у карти.
Вона просто прийшла, закриваючи книги,
Що читали сніжинки, не покидаючи варти...

Краплини холодні вже не ставали сніжинками.
Вони просто розбивались на кришах домів,
Чи в багнюці помирали світанками,
А вітер, втрачаючи друзів - просто шумів...

Долаючи кілометри безжальних пустот,
Ми стаємо, як вітер - у полоні думок,
Летимо до мрій, до зазначених широт,
А там стіна, де на дверях чужий замок.

Казки холодних вітрів гуляють схематично,
А мені не втекти, у думках ще досі зима...
Ти художник, що викидає картини феєрично!
Так люблю весну, та ключа у неї нема...

07.03.2016

Dales Kas еще тексты