Думаю про сон, який наснився, Вроді усе класно, та чогось проснувся, Чомусь сьогодні просто помилився, Просто не в ту мить я повернувся...
Думки якісь дибільні не покидають, Я із ними живу, і вони мені належать. Якісь висновки не вчасно випливають, І буденні проблеми завжди бентежать...
Думаєш про успіх, а він про тебе ні, знаєш - Якось пофіг всім, ти ніби є, ти живеш, Інколи помираєш, в думках чи діях оживаєш, Боришся за когось, а потім просто обійдеш...
Забудеш все, так як забувають всі... Та ні, це нормально, усе міняється. Міняюсь я, і вже мовчки сідаю у таксі, Біжу подальше, але воно не зупиняється...
Таксі життя везе не по лічильнику, І навіщо тут ці гроші, вони лайно... І на небі думки не запишеш у щоденнику, А лиш просто глянеш ще раз у Земне вікно...
Не знаю світ, проте кожен має свою роль, Я шукаю дивні слова, але не треба їх шукати. Задумався про ніч, за усім іде контроль, Дивно чомусь мені, треба у думках блукати...
Чому так часто згадую минуле, Але ніяк не можу дідуся пригадати? Усі роки так збігли, швидко проминули. Щось у снах мені ти хочеш передати?
Годинник переключає цифри і йде назад, Він не рахує мої невдачі й помилки, Він просто йде, не маючи засад, Відраховує моїх секунд лиш копійки...