Гучність своїх думок на повну, авжеж... Мінус нуль, плюс нуль, без різниці! Густота думок немов це Бангладеш, А ти ідеш, мовчки, ти живеш у в'язниці...
Ти в полоні уяви своїх думок, ще б пак - Саме вони керують тобою, забирають час, Що крутиться в голові, мов на полюванні хробак, А камера життя завжди із ракурсом анфас.
За тобою слідкують усюди, однак... Думки тільки в тобі, вони народжують Бога, Тому важкі у догляді, як в жарі пастернак, Бувають «ядовиті», вони вся наша тривога!
Вони є одними із засновників віри, але... На жаль, як і слово, можуть стати гріхом! І ти далі йдеш, долаючи зусилля чимале... Та куди ідеш? Чи правильним шляхом?
Створив свого бога, підкоряєшся голосу, Який чуєш ти, він має лише одного раба! Ти мешканець внутрішнього мегаполісу, Де сам вибираєш де радість, а де журба...
Гучність своїх думок на мінімум, отож... Надай перевагу центральному мозку, Без ставок на гордість - менше огорож, А ти робитимеш вибір, не одягаючи маску!