Все просто, коли світ обертається навколо... Коли, закриваючи очі - Ти бачиш тільки пристрасті ночей, Які ґвалтують зв’язане тіло, замикаючи коло... Коло думок, що завтра буде краще... Що завтра осінь триватиме на кілька секунд довше... Забуваючи людей, що кидають напризволяще, Ти любив її, не покидав думки і пам'ятав це завше!
І сьогодні я хочу пам'ятати навіть тіні твоїх очей. Без них ти триватимеш довше... у історії людей... У історії дотиків несприйнятливих речей, Це мов подихи затиснених грудей...
Все просто, коли проблеми не твої, Чи коли душа на вагах суспільства, А ти живеш, не покидаючи дитинства, Усе в тобі... і не помічають дотиків твоїх...
Ти позитив недоторканих ідей!
Усе просто... та коли мрії не твої і ти нічий, Коли тільки ти обертаєш погляд свій І ти чужих снів безоплатний вартовий, То не мрій...вона не твоя, програний цей бій!