Лінія життя
Я намалюю лінію криву на папері,
Олівець білий, як почуття відверті
Запирають рухи народжених імперій,
Що тонуть, як листи у конверті...
Я посміхнусь, пишучи востаннє...
Білим по білому зародиться світ,
Немов це внутрішнє повстання,
Де кінець - це над тобою графіт.
Війна завжди не закриває двері,
А протяг забирає життя не одразу...
І вірити у Бога - це вже не критерій,
Бо у калібру немає такого наказу!
Одягаючи біле, ангели мов букви,
Мов лінія - їх побачить не кожен.
Розправити крила, не опускаючи руки...
Та летіти без віри не зможемо, схоже...
Я малюватиму любов і війну думок,
А ще життя - усе це лінія крива...
Де на кожного знайдеться рядок,
А білим я відзначатиму дива...
Та кожна подорож має кінець,
А лінія, все-таки, прямою стане...
Зачинять двері, як спишем олівець,
І вже не будемо грітись устами.
Ми малюємо історію свого життя,
А у когось - це просто білий лист,
Бо для нього диво - це серцебиття,
А ти далі ний, проглядаючи свій зміст!
05.05.2016
Dales Kas еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1