Damien Demidov - Дякую, Люди! (minus) | Текст песни

• Тексты песен
• Damien Demidov
• Дякую, Люди! (minus)

Дякую, Люди!

Мені цікаво, друже, чи ти звертаєшся до Бога,
Коли в твоїй душі знов виникає засторога?
Чи може страх за викриття твоїх пустих обіцянок,
Знов зустрінеш ранок серед пляшок та бляшанок.
Май пошану, проте це лише втрата кисню,
Ти не захочеш змінитись, і всі твої проблеми тиснуть.
Тебе затисне посеред безнадії й неповаги,
І ти помреш від нестачі віри чи алкогольної спраги.
І ти потрапиш до лікарні, де не побачиш сльози,
Своє життя поклавши, як і інші на терези.
Ти прошепочеш: "Врятуйте, я не багато прошу!",
Але усім плювати, бо просто не достатньо грошей.
Історія хвороби, та краще зразу йти на розстріл,
Тебе всі хочуть вбити, то не катуйте, досить!
Коли життя паскудне, так боїмося стати нулями,
Проте, на-жаль, від них залежить життя саме

Ти не хочеш жити, та не можеш вбити,
Але дякую люди, що він на небі буде!

Мені так важко знати що я такий самий буду,
Що я усіх хто вже пішов давно колись забуду.
Серед усього цього люду, серед всіх байдужих,
Сердець та поглядів, здається світ мій занедужав.
І коли хочеш ти йому надати лікування,
Знов помічаєш як виникає їх бажання.
Коли у їх руках будуть лежати твої гроші,
А як ні, то дідька лисого тобі хтось допоможе.
Розбили дзеркало! Кому віддати сім років
Кого залишити без шансу почути кроків
Хто надолужить щастя повноцінності
Чому немає поняття життя як цінності
Чому так легко невиліковно хворим
На лоні землі осінньої з бурхливим морем
Питаємо себе, хоч відповідь не знаємо
Життя та рулетка - поволі рівняємо!

Мій світ не хоче жити, та не може вбити,
Але дякую люди, що він скоро на небі буде!

Damien Demidov еще тексты