Випий 20 таблеток снодійного,
Постели найгарнішу постіль
І із поглядом прямо у вічність
Не згадай ті дурні пророцтва!
Ти не думай про близьких/рідних,
Ти подумай лише про себе!
Сльози вічності, сльози неба -
Все що треба, так необхідно.
Ти люби тепер лиш себе.
І вбивай тільки свою душу.
Не гадай, що воно мине.
Три стіни і чотири думки.
Або ще візьми лезо чи ніж,
Заточи його до ідеалу,
Набери повну ванну води,
Та теплішої щоб по правилам.
Далі ляжеш ти у цю ванну -
Почекай кілька, пару хвилин,
Розігрійся, тепер бери лезо знов
І веди ним уздовж кровоносних судин.
Як знайдеш ти раптом артерію -
Ріж, не думай, це те, що треба,
Та лиш венами, венами, венами
Прокладай собі шлях до загадки.
Смерть – не загадка, знаєш?
Слухай, варто воно чи ні?
Хоча, так, у тебе ж максимум,
Вже проблеми дійшли межі.
Так, тобі ж аж 16 років,
Вже померти не соромно навіть
Тільки от що, одне згадуй:
Як далі будуть твої близькі?
Подумай перед таблетками
Чи перед лезом, чи що там ще,
Наскільки всім важко без того ще
Наскільки важко буде тоді.
Самогубство – це верх егоїзму,
Не краща його межа.
Суїцид – це лиш спосіб поїхати в вічність…
Та для кого ж тоді поїзда?
Darsia Jenkins еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1