Весь світ – театр, писав Шекспір. Ми живемо в 21 столітті, тож можемо перефразувати класика: весь світ – кінотеатр, а іноді навіть кухня чи, може, спальня. Наше життя: Швидкоплинне, як літо. Завжди чекаєш його 9 місяців, а проходить воно, наче за 3 дні. Смачне, як полуниця. А якщо ще й цукру додати, меду чи сметани, то взагалі неперевершені відчуття отримуєш. Несподіване, як зустріч з жирафою в на Північному полюсі. Нібито що такого в жирафі? Але на Північному полюсі??? Абсурд! Необхідне, як незліченна кількість кремів для жінки з кризою середнього віку, чи, наче телефон для мільйонів підлітків ХХІ століття. Невідоме, як футбольний клуб «Сталь» з Дніпродзержинську. Незамінне, як рятувальний круг посеред океану, лінійка на геометрії або настінний годинник в аудиторії. Небезпечне, як ножиці для дітей до 3-х років або як заможні іноземці кавказької зовнішності для тих, хто любить гуляти вночі. Перше і єдине, як закоханість та заповітна мрія. Життя – це вибух! Ми – це вибух! Суспільство – це вибух!